На русском языке читайте здесь — Можно ли потерять спасение?
Сучасне послання благодаті сказало б, що нічого з того, що ми, як віруючі в Ісуса, робимо (або не робимо), не може змінити наше становище перед Богом — навіть навмисний, заминаючий, нерозкаяний гріх і невіра. Численні місця Писання ставлять під сумнів цю думку (наприклад, Ів. 15:6; 1-е Кор. 15:2; 2-е Тим. 2:12 і Євр. 10:26.) Але чи означає це, що ми не можемо бути впевнені в спасінні? Звісно, ні!
Але замість питання про можливість «втратити» спасіння, давайте запитаємо себе: «Чи можна відійти від Бога? Чи є у нас як послідовників Ісуса свобода волі? Чи можемо ми робити вибір? Якщо так, то чи можливо прийняти рішення зректися Ісуса і натомість обрати гріховне життя?»
Якщо дивитися з цього погляду, то відповідь стає очевидною: «Так, я все ще маю свободу волі, і я як вірянин можу робити вибір, тож, теоретично, можна зректися Господа і залишити Його».
Ви можете сказати: «Але я хочу прожити для Господа все своє життя. Просто боюся це якимось чином зіпсувати і втратити спасіння».
Тоді давайте зосередимося на слові «втратити». Є причина, через яку я вважаю за краще не вживати його в цьому контексті.
Зазвичай, ви втрачаєте щось випадково, наприклад ключі від машини, окуляри або візитну картку. «Куди я поклав ці ключі? Ніде не можу їх знайти».
З Богом і спасінням справи йдуть інакше. Ви не просто «втрачаєте» своє спасіння, немов це так легко. Бог обіцяв зберегти нас, запевняючи, що ніщо не зможе відлучити нас від Його любові (Рим. 8:31-39) і ніхто не зможе вирвати нас з руки мого Батька (Ів. 10:28-29). Він — начальник і звершувач нашої віри (Євр. 12:2), і той, хто розпочав у нас добру справу, буде звершувати її навіть до дня Ісуса Христа (Фил. 1:6).
Ісус — наш Спаситель; ми не рятуємо себе самі. І оскільки ми не були спасені випадково, то й не можемо втратити спасіння випадково.
Це означає, що якщо ви хочете жити для Господа, вам нема чого турбуватися щодо того, як не «втратити» спасіння. Він збереже вас, допоможе, дасть сили, скерує, буде виправляти вас і визволить, доки ви не зустрінетеся з Ним віч-на-віч.
Думайте про це, як про пасажира на борту літака, у якого є всі гарантії дістатися до місця призначення. Якщо ви не вирішите зробити щось божевільне, не відкриєте аварійні двері і не вистрибнете на льоту, ви благополучно доберетеся.
Те ж саме стосується спасіння.
«Літаком», на якому ви летите, керує бездоганний пілот, і ніщо не може збити цей літак — ні ворожий вогонь, ні погана погода, ніщо інше — ви можете насолоджуватися польотом, не боячись катастрофи. Якщо ви вирішите зробити щось божевільне і відійти від Господа — відчинити аварійні двері і вистрибнути — ви виберете втратити своє спасіння. Але доти, доки ви бажаєте досягти місця призначення і залишатися в літаку, вам нема про що турбуватися. Насправді ви можете навіть насолоджуватися польотом.
Ви можете сказати: «Але саме це мене лякає. Якщо у мене є вибір, значить, я можу загинути».
Річ у тім, що у вас є вибір, і в Біблії немає жодного вірша, в якому йшлося б про те, що ми, як віряни, не маємо свободи волі і вже не можемо приймати духовні рішення. Якби це було так, то весь Новий Заповіт втратив би будь-який сенс, бо Слово постійно закликає нас як віруючих робити вибір. Але Бог обіцяв берегти вас, тому якщо ви сподіваєтеся на Нього, а не на себе, то хвилюватися нема про що.
Можливо, ви зараз думаєте: «Але сучасне вчення про благодать дає мені змогу почуватися більш упевнено, бо каже, що, незалежно від того, що я роблю, скільки грішу, навіть якщо зречусь Господа, Він не дасть мені піти».
Може, ви й почуваєтеся так безпечніше, але це не є правдою. Ось що робить це вчення настільки небезпечним: воно перебільшує чудову істину про Божу любов, доброту й довготерпіння і виходить за межи того, що говорить Писання.
Чому ви бажаєте заспокоєння такою брехнею? Це схоже на звернення до лікаря, який каже: «Ви зцілені від раку, він до вас ніколи не повернеться», тільки щоб померти на рік пізніше від раку, бо лікар ввів вас в оману. Яка від цього користь?
Деякі кажуть: «Але щойно ви отримуєте вічне життя, його не можна обірвати. І щойно Бог робить вас Своєю дитиною, ви не можете перестати нею бути».
Але Писання говорить інакше (що я коротко проілюструю), і ми повинні засновувати віру на Божому Слові (а не на логіці), дозволяючи йому говорити за себе.
Повторюся: наш Отець дав нам чудові обітниці, і спасіння — це не якась річ, яку можна знайти одного дня, а потім втратити, і воно не залежить від нашої здатності «залишатися спасенними».
Над нами трудиться Бог, і Він завершить розпочате. Він почує ваш крик про допомогу, буде милостивий до ваших слабкостей і пробачить 100 разів на день, якщо ви прийдете до Нього з покаянням. Але Він не стане утримувати вас від вашої власної волі, тому Господь дає так багато попереджень у Новому Заповіті.
- «І саме вас, тих, що колись були ворогами Бога, відчуженими від нього, бо ваші думки зосереджувались на лихих вчинках, тепер він примирив із собою завдяки смерті того, хто пожертвував своїм людським тілом, примирив, щоб поставити вас перед собою святими й непорочними людьми, яких немає в чому звинуватити, якщо, звичайно, ви будете залишатися у вірі, стійкі та утверджені на її фундаменті, і не віддалитеся від надії, яку ви отримали, коли почули добру новину. Ця новина проповідувалась усьому створінню під небом, і я, Павло, став її служителем» (Кол. 1:21-23).
- «І справді, якщо завдяки точному знанню про Господа й Спасителя Ісуса Христа вони звільнились від мерзот світу, а потім знову втягуються в те саме і дозволяють себе перемогти, то останнє для них гірше від першого. Ліпше б вони взагалі не отримали точного знання про шлях праведності, ніж, здобувши його, відвернулися від переданої їм святої заповіді. На них сповняються слова правдивого прислів’я: «Пес повертається до своєї блювоти, а вимита свиня йде качатися в багні»» (2-е Пет. 2:20-22).
- «Саме тому необхідно приділяти особливу увагу почутому, щоб нас ніколи не віднесло течією. Бо якщо слово, сказане через ангелів, було незмінним, а будь-який переступ чи непослух стягував справедливе покарання, то як ми врятуємось, якщо знехтуємо таким великим спасінням?» (Євр. 2:1-3).
- «Стережіться, брати, щоб ніхто з вас ніколи не відійшов від живого Бога і не розвинув у собі злого серця, в якому немає віри. Навпаки, щодня підбадьорюйте одне одного, поки це «сьогодні» ще триває, щоб ніхто з вас не зачерствів серцем через гріх, який вводить в оману. Адже ми матимемо спільність з Христом, лише якщо будемо до самого кінця міцно триматися тієї впевненості, яку мали на початку, як сказано: «Сьогодні, якщо ви чуєте його голос, стережіться, щоб ваше серце не зачерствіло, як це було тоді, коли ваші прабатьки ви́кликали в мене лютий гнів»» (Євр. 3:12-15)
Автори Нового Заповіту не відчували жодних труднощів, описуючи застереження віруючим, іноді ставлячи їх пліч-о-пліч із Божими славними обітницями. І те, й інше — істина, до якої слід поставитися серйозно. Ось чому в посланні до Євреїв 12:2 про Ісуса йдеться як про «начальника і звершувача віри», а Євреїв 12:25-29 попереджає про небезпеку непослуху Божому голосу. Так само послання до Филип'ян 2:12-13 ставить нашу відповідальність пліч-о-пліч із Божою, кажучи: «Тому, мої любі, так як ви завжди були слухняні, не тільки коли я був присутній, але значно більше тепер, коли я відсутній, зі страхом і трепетом звершуйте своє спасіння. Адже то Бог за Своєю доброю волею викликає у вас і бажання, і дію».
Для того щоб розглянути все це в перспективі, дозвольте мені надати вам деякі додаткові відомості. У євангельських колах існують три основні переконання щодо можливості Божого дитя втратити своє спасіння, і на цю тему було написано незліченну кількість сторінок. Ось три основні погляди:
1. Вчення, відоме як «один раз врятований, назавжди врятований», яке стверджує, що щойно ви здобуваєте істинне спасіння, неважливо, як ви далі живете, як поводитеся, навіть якщо зречетесь Ісуса й відвернетеся від Нього, ви не втратите спасіння. І хоча гріх може скоротити ваше життя або применшити майбутні нагороди, ви все одно будете врятовані навічно.
2. Вчення про «стійкість святих» говорить про те, що істинний віруючий не зможе остаточно відвернутися від Господа, і тому, якщо ви стверджуєте, що народилися згори але померли в гріху, відрікшись від Бога, то ви ніколи насправді не були врятовані.
3. Заключне вчення не має конкретної назви, але воно говорить, що істинний віруючий може стати віровідступником, відкинути Божу благодать і втратити спасіння. І хоча ми перебуваємо під захистом Ісуса, якщо ми навмисно відкидаємо Його, то втрачаємо своє надійне становище.
Ті, хто дотримуються першого вчення, посилаються на такі вірші, як: послання до Римлян 8:28-39, де йдеться про те, що ніщо не може відлучити нас від Божої любові, або Євангеліє від Івана 10:26-29, де йдеться про те, що Божа овечка має вічне життя, і ніхто не викраде її з руки Божої.
Прихильники другого вчення наголошують на тих самих уривках, але також акцентують увагу на 1-му посланні Іоанна 2:19, яке стверджує, що ті, хто пішов із церкви, ніколи не були її частиною, або 1-е послання Івана 3:6, де сказано, що ті, хто продовжує жити в гріху, ніколи не знали Господа.
Ті, хто дотримується третьої точки зору, ґрунтуються на посланні до Колосян 1:21-23, де йдеться про те, що спасіння забезпечене, якщо ми перебуваємо тверді й непохитні у вірі, і 2-е послання Петра 2:20-22, яке стверджує, що краще не пізнати Господа, ніж, пізнавши, відвернутися від Нього.
Здебільшого вчителі сучасної благодаті (так званої гіпер-благодаті) рішуче дотримуються доктрини «один раз врятований, назавжди врятований» (вчення №1), хоча деякі, схоже, вважають вірним вчення про «стійкість святих» (вчення №2), коментуючи це подібним чином: «Абсолютно неможливо, щоб істинний християнин відкинув Христа, оскільки справжні християни одностайні з Ісусом. Якщо хтось стверджує, що він — послідовник Христа, а потім відрікається від Нього і обирає життя в гріху і бунті, то ця людина ніколи не була врятованою, хоч би що вона говорила». (Це виклад деяких загальних вчень про гіпер-благодать. Ви можете знайти точні цитати в моїй книзі «Гіпер-благодать»).
Виглядає іронічно, коли вчителі сучасної благодаті дотримуються думки про стійкість святих, оскільки в кінцевому підсумку робиться наголос на «діяльності» віруючого. Іншими словами: «Якщо я вважаю себе вірянином і живу праведно, то я спасенний, але якщо я вважаю себе вірянином і відвернуся від Бога, мабуть, я ніколи не був врятованим». Зрозуміло, це останнє, про що думають вчителі гіпер-благодаті, але це логічний висновок для тверджень на кшталт вищесказаного.
Як же у всьому розібратися?
Дуже просто.
Божі обітниці призначені для віруючих — тих, хто хоче слідувати за Господом і чиї життя належать Йому — а не для бунтарів, які обрали гріх і відкинули Його панування. Іншими словами, в Біблії немає жодної обітниці, в якій би йшлося про те, що Бог благословить нас вічним життям, якщо ми навмисне відкидаємо Його й обираємо непокору, і ми даємо людям хибну впевненість, якщо стверджуємо подібне. (Тобто, вчення №1 не є правдою.)
Покажіть мені хоч один вірш у Біблії, — тільки один, — який дає впевненість в отриманні благословення і вічного життя грішником, який не покаявся і живе в навмисному, наполегливому гріху, безперестанку відкидаючи Господа, і я запрошу вас приєднатися до мене на національному радіо або ТБ, і скажу всьому світові, що був неправий. Один тільки вірш!
Безсумнівно, ви знайдете чимало віршів, які обіцяють милість і прощення тим, хто повертається (слава Богові), і запевняють у Божому захисті, але зверніть увагу, що ці обітниці дано вівцям Ісуса — тим, котрі знають Його голос і йдуть за Ним (Ів. 10:27), а не тим, хто відкидає Його й іде геть. Одним словом, вчення №2 або №3 можуть бути правдою, але аж ніяк не №1.
Отже, на практиці це має такий вигляд: якщо ви поклали надію на Господа і бажаєте служити Йому, Він дасть вам абсолютну впевненість у тому, що ніколи не покине і не залишить вас, що збереже вас, і ніщо й ніхто не відокремить вас від Його любові. Можете бути спокійні в Ньому. Він — начальник і виконавець вашої віри (Євр. 12:2).
Але якщо ви вважаєте, що, одного разу увірувавши, не втратите свого спасіння, навіть якщо відкидаєте Його і живете в нерозкаяному гріху, то ви обманюєте себе і ризикуєте потрапити під суд Божий. (Ось чому Ісус і Павло так часто попереджали про те, щоби ми не обманювалися; див. Матв. 24:4-5 і 1-е Кор. 6:9-10). Якщо ви відійшли від Господа, ніколи не будучи врятованими або втративши спасіння, поверніться до Нього, знаючи, що Він одразу ж пробачить, що Він любить милувати і може відновити вас в Ісусі. Повторюся: обітниця вічного життя належить тільки вівцям Ісуса, які знають Його голос і йдуть за Ним.
Навіщо нам хотіти піти від Нього? Усе, що нам потрібно, перебуває в Ньому; і тільки в Ньому — істинне життя, тому впивайтеся Його неймовірною любов'ю.
Будьте впевнені в тому, що той, хто розпочав у вас добру справу, буде здійснювати її навіть до дня Ісуса Христа (Фил. 1:6). А якщо виявите, що заграєте з гріхом і віддаляєтеся від Господа, зав'язуйте з цим, здригніться і повертайтеся до хреста. Кров Ісуса, що очищає, ніколи не втратить свою силу.
Автор — Майкл Браун / charismanews.com
Переклад — Ірина Жежерун для ieshua.org
Последнее: 27.04. Спасибо!
